Республіка Землі і Дхана.

Структура людської системи.

Кожна людина[1] являється однією з окремих[2] частин[3] людського роду[4], що формують цілу[5] єдину[6] сукупнiсть[7]. Єдність людей формує людську систему[8]. Людська система - це комплекс[9] .

У кожній системі частини організовані в якусь структуру[10]. У людській системі люди організовані в ієрархічну структуру сформовану з рівнів, яким надається двоїста валентність. Кожна людина представляє себе особисто, якщо звертається наверх, і все, якщо звертається вниз[11].

Ця двоїста валентність[12] не залежить від індивідуальної здібності, а від рівня на якому починається життя кожної людини; дає походження двом категоріям[13] - пануючих[14] і підлеглих[15] і являється основною причиною несправедливостей[16] .

Людські суспільства перебувають під владою найбільш сильного[17]. Сила однієї людини бере початок з валентності встановленої рівнем, з якого було почато його життя і від особистої індивідуальної здібності[18].

Співвідношення між рівнем валентності й індивідуальною здібністю залежить від урядової форми структури. Проте, урядова форма впливає[19] на силу окремих людей, але ніяка урядова форма не може змінити структуру соціальної системи, тому що структура є наслідком законів еволюції, а не урядової форми, що, отже, може тільки керувати структурою певним способом, але не може змінювати її.

Основне правило еволюції усього всесвіту - це селекція[20]. Від елементарних часток[21] до більш складних організмів, усе існує через необхідність, перебуває в постійній еволюції і піддане селекції: необхідності - це причини поводжень, якi у свою чергу являються причиною правил.

Прийшов час[22], коли правило селекції може бути замінене правилом об'єднання[23], яке можна досягти за допомогою прогресивного заперечення дискримінації[24]. Через мільярди років після утворення всесвіту, людський рід, що утворює одну з її частин, у стані змінити правило з якого сам цей рід походить й утворити нову структуру без ієрархічних рівнів. Він повинен тільки бажати[25] цього.

Для створення нової структури необхідно схилити людей поставити себе в рамки відмінні від звичних, заміняючи поводження і відносини визначені теперішньою структурою системи на поводження і відносини нової структури, що хочеться створити[26].

У які рамки поставити себе? З якими відносинами і поводженнями?

Для того, щоб замінити правило селекції на правило об'єднання, люди, що знаходяться на нижчому рівні повинні об'єднуватися, щоб самостійно керувати цим рівнем і змогти звернутися до верху із силою достатньою, щоб ухилитися від правила подвійної валентності. Люди цього рівня повинні утворити свою систему незалежну від вищих рівнів і втягнути людей, що знаходяться на нижчих рівнях.

Поводження людей, що вступають у процес об'єднання, повинні бути спонуковані духом союзу і ґрунтуватися на спільних цілях, ігноруючи все те, що прагне роз'єднати їх.

Відносини між людьми, що дійсно хочуть домогтися об'єднання повинні бути схожі на тих, котрі б у минулому були нормальними в структурі, що формується, тимчасово виключаючи[27], якщо необхідно, усіх тих, хто не приймає участi у новому процесі.

Нарешті, ці люди повинні установити основне[28] правило нової структури, позбавленої рівнів[29], відповідно до якої кожна людина представляє самого себе в будь-який час і в будь-якому місці і всі люди розглядаються тільки як одноєдине щодо спільних потреб кожного з них.

Енергія, вода, їжа, здоров'я, свідомість і інші основні потреби людини повинні розглядатись у функції єдності, а не кожної окремої частини.

Хто б не перебував на верхньому рівнi, люди, що перебувають на нижньому рівні, повинні конкретно проявити свою єдність.

Всесвітній уряд.

Усі форми правління ієрархічної структури, спрямованi на збереження позицій частин, що перебувають на вищих рівнях. Розвиток урядових форм був встановлений тиском частин, що перебувають на нижчих рівнях. Кожна нова урядова форма, навіть якщо здається іншою, повторює більшу частину основних ознак попередньої форми.

Державам не вдалося розв'язати основнi проблеми людства. Своїми вирішеннями, установленими домінуючими групами, вони спровокували війни, державні борги, бідність і голод. Держави зловжили деякими своїми повноваженнями[30] і не використовували ті повноваження заради яких вони були засновані і визнані[31].

Мова йде не про скасування держав, а про необхідність модифікувати й інтегрувати їх функції з функціями інших сутностей, яким треба надати право робити те, що не зробили держави. Держави повинні бути перетворені в територіальні органи планетарної системи розглянутої у вигляді суцільного[32] і керована у своїй сукупності органом, який би представляв найбільш безпосереднім способом суверенітет і бажання всіх жителів Землі.

Для реальної зміни відносин між пануючуми і підлеглими необхідно прийняти таку форму правління, що не була би еволюцією попередніх, а зовсім новою й оригінальною.

Нова форма правління повинна походити з рівня розвитку людства в його сукупності, в абстрагуванні від існуючих форм правління і, у деяких випадках, обумовлюючи прийняття таких же рішень урядами держав.

Найбiльш придатна теперішньому рівневі розвитку урядова форма, повинна враховувати реальність цивілізації й економіки людства. Людське суспільство глобалiзовано. Соціальні, громадянські й економічні відносини між людьми можуть відбуватися в будь-якому місці. Деякі соціальні фактори являються спільними для всіх людей. Принципи міжнародного права застосовні до кожної людини і до кожної групи. Економічні відносини охоплюють кожну частину планети. Структура людського суспільства стала всесвітньою.

Щоб зобразити комплексну соціальну структуру, необхідна всесвітня, єдина політична система, з урядом здатним затверджувати і реалізовувати принципи визнані і поділювані людським суспільством у його сукупності. Нова система не може бути ні повторенням icнуючих урядових форм, ні їх простим скупченням. Повинно бути щось більше і відмінне. Повинно виходити знизу і представляти iнтереси і прагнення переважної більшості людей. Повинно впливати на всі народи і держави, і відображатися на житті людей у будь-якому місці.

Системою, найбільш вiдповідною[33] цим принципам, являється всесвітня[34] республіка[35] із всесвітнім урядом, яке б було вираженням бажання усіх жителів планети. З цієї концепції народилася версія Республіки Землі і всесвітнього уряду, що обирається безпосередньо всіма жителями планети.

З цією версією, суверенітет кожного народу[36] перетворюється в суверенітет усього людства, територія кожної держави стає спільною територією всіх жителів планети і найвища політична влада представляє бажання людей, що живуть на ній.

Республіка Землі - це не держава. Її уряд не повинен керувати якою-небудь частиною території планети або надавати державні послуги. Вона повинна тільки гарантувати волю, справедливість, демократію, розвиток, солідарність і насамперед мир і безпеку усіх для всіх жителів планети.

Сутність і уряд, що представляють усіх жителів планети, тобто Республіка Землі і її уряд, не мають потреби ні в армії для забезпечення миру і безпеки, ні у власних підприємств для гарантування розвитку економіки і солідарності, тому що їхня авторитетність походить від їхнього ж існування. Ніяка група[37], держава або уряд не може протидіяти правилам встановленим асамблеєю представників[38] усіх[39] людей, що живуть на Землі.

Республіка Землі була заснована 1 січня 2001, на початку третього тисячоріччя християнської ери. Її Конституція виражає основні принципи і конкретні цілі, що ставить перед собою. Діючі Положення і деякі вже прийняті Статути, установлюють умови для її функціонування. Прийняти цю ініціативу - означає вірити в можливість побудови майбутнього кращого ніж те, яке можна легко передбачити, якщо залишити все як є.


Всесвітня грошова одиниця.

Робота[40] - основна міра вартості[41] благ[42] і послуг[43].

Вартість благ і послуг установлена відношенням[44] попиту та пропозиції.

Гроші[45] - спосіб платежу[46], одиниця міри вартості[47] і резерв вартості[48].

За формою гроші можуть бути або шматком металу[49], або купюрою[50] або просто розпискою[51]; по вартості, можуть бути[52] товарними[53], установленими за допомогою закону[54] і засновані на довірі[55].

Банкноти в обігу - це засновані на довірі і встановлені законом грошові одиниці, що не мають якої-небудь реальної вартості.

Більша частина безготівкових грошей, що видана банківською[56] системою представляє кредити відносно державних і приватних суб'єктів[57].

Ці гроші, що не мають вартості, обмінені на реальні блага і кредити і даються в борг за відсотки.

Через це часто говориться про грошовий борг[58]. Держави, підприємства і приватні особи змушені влiзaти у борги через позики в грошових одиницях, що знаходяться в обігу встановлюваному законом і позбавлених вартості, за які все-таки сплачують відсотки[59].

Той, хто має борги повинен використовувати власну енергію, щоб відшкодувати їх з відсотками і, головне, він залежить від кредиторів[60].

Використання грошей не мають вартості, щоб придбати майно, що має дійсну вартість, і позичання цих грошей під відсотки викликає несправедливий переведення багатства від суб'єктів виробляючих майно і послуги до суб'єктів, що видають і контролюють такі гроші[61].

Вартість світової оборотної[62] грошової маси тепер вже перевищує мільйон мільярдів Доларів, тобто в тридцять разів перевищує річне багатство, вироблене на планеті[63] і перевищує сукупну вартість всіх існуючих благ на Землі.

Менше п'яти відсотків цієї оборотної маси використовується в товарообміні; інша її частина використовується у фінансовому секторі, прибутки якого походять від безперервного переведення багатства від держав і від приватних осіб, якi, як наслідок, збільшують свої борги[64].

Рішення держав і підприємств, здатність задоволення реальних нестатків працівників і споживачів і така ж воля дебіторів, залежать від деяких суб'єктів, яким визнана здатність придбання благ і надання позичок грішми, що не мають якої-небудь реальної вартості.

Ці гроші контролюють політику[65], економіку[66], фінанси, культуру і масову інформації[67], фінансують війни[68], керують світом і вирішують долю усіх.

Яке походження і причина влади таких грошей, що не мають вартості? Як можливо, щоб засіб оплати, що саме по собі не нічого не коштує, могло бути обміненим на блага і послуги зроблені чесною і реальною працею?

Походження відноситься до моменту, коли одна держава надала привілей одній приватній особі видавати гроші, що гарантуються кредитними титулами виданими державою замість позики. У такий спосіб народжуються перший центральний банк або емісійна установа і грошова одиниця, що має обіг на підставі закону[69].

З того моменту, уже розповсюджена практика видавання грошей без покриття була узаконена й у кожній державі виник емісійний банк, що діяв у такий же спосіб.

Причина - довіра[70] до центрального банку, усіх хто прийняли в платіж гроші видані без покриття, у переконанні, що той же банк виконав би свої зобов'язання.

Центральний банк скористався загальним неведенням[71] щодо реального функціонування грошей і використовував довіру людей, для затвердження і застосування своєї влади.

Грошова одиниця, видана центральним банком потім передається на зберiгання в інші банки, що у свою чергу надають позики, що перетворюються в інші депозити і позики, даючи початок процесу грошового множення, що привело до теперішньої грошової маси, що знаходиться в обігу[72].

Тому що керування грішми вимагає деяку спеціалізацію[73], вони концентрується в невеликій кількості рук і, оскільки за гроші можна придбати блага і послуги, від концентрації грошей походить концентрація і несправедливий розподіл багатства.

Прогресивна концентрація багатства[74] перешкоджає більшості людей розташовувати достатніми матеріальними ресурсами для того, щоб працювати і робити для задоволення основних[75] нестатків кожного, що веде до прогресивного зубожіння і, якщо не враховувати всяку риторику, завжди до меншої волі.

Як можна змінити цю ситуацію, що викликає негативні ефекти на житті більшої частини людства? Іншими словами, як можна перерозподілити багатство?

Припускаючи, що причина концентрації багатства - концентрація валюти, то для перерозподілу багатства, потрібно перерозподілити гроші.

Яким образом це можливо? Крім, з погляду моралі і закону, крадіжку й експропріацію (також щоб не повторити метод, за допомогою якого відбулася концентрація), єдине вирішення, щоб перенести грошові достоїнства від того, хто їх має багато, і дати тим, у кого їх немає - це видати нову грошову одиницю і розподілити її нарівно між усіма суб'єктами економічної системи, тобто між усіма жителями планети, що можуть працювати і виготовляти[76].

Гроші являються платіжним[77] засобом. Емісійна свобода грошей ґрунтується на праві власності, відповідно до якого кожний може розпоряджатися майном, яким законно володіє.

Утім, ніяка норма міжнародного права не забороняє публічним суб'єктам відмінним від держав або приватним суб'єктам, відмінним від центральних банків, видавати валюти відмінні від національних або міжнародних.

Природно, такі валюти не будуть мати обiгу установленого законом, але це тільки перевага, тому що самий обіг грошей на підставі закону - основна причина наявної грошової ситуації.

Кожний вільний пропонувати, запитувати і приймати в платіж грошові одиниці, що хоче, із зобов'язанням приймати гроші установленi законом[78].

Відносно кількості грошей, яку потрібно видати, представники й учені економіки і фінансів вважають, що середнє грошове достоїнство, що може вплинути на дану систему, відповідає приблизно 2.500 Євро на суб'єкт[79].

Ця сума не значна для того, хто має досить грошей, але дозволяє разом із всіма іншими, тобто більшості людей, інвертувати процес грошової концентрації, тому що дасть можливість тому, хто без грошей задовольнити самі насущні нестатки, працювати і робити, даючи в такий спосіб походження новому процесу по перерозподілу багатства.

Нова грошова одиниця повинна була бути - не враховуючи форми - відмінною від інших і мати або представляти юридично визнане[80] достоїнство. Буде не логічно видавати, у необхідній кількості, нові гріш-товар із власною властивою їй вартістю, а також гарантувати її коштовним металом, єдиною можливістю була та, щоб гарантувати ці гроші капіталами підприємств[81].

Таким чином, у той час як всі інші грошові одиниці не мають ніякого реального емісійного достоїнства, а здобувають його тільки тоді, коли приймаються в платіж, нова грошова одиниця видається з реальним початковим[82] достоїнством, одержуваним при розподілі вартості капіталу підприємства, що гарантує цю грошову одиницю, на загальну кількість виданих грошей. Це, як розділити володіння землею на безліч титулів володіння, на скільки маєм квадратних метрів землі, кожен з яких буде представляти однакову долю вартості землі.

У такий спосіб видана і гарантована юридична[83] природа нової грошової одиниці досить відрізняється від всіх інших. Це не фiдуцiйна грошова одиниця, тому що її вартість не заснована на боргу емітента. Це незаконодавча грошова одиниця, що обертається, тому що достоїнство її не визначається законом. Оскільки до емісії ці нові гроші гарантувалися реальною вартістю представницьких титулів долей капіталу, їхня юридична природа і, отже, юридично більш вiдповiдне визначення - це: грошова одиниця з реальним гарантованим достоїнством.

Валюта, що відповідає вище описаним вимогам не знеціниться ніколи: підтримуючи незмінну кількість грошей, що знаходяться в обігу, кількісному ростові запропонованих на ринку благ буде відповідати зменшення цін і, таким чином, переоцінка грошей. Це елементарний початок, спільний для всіх ринкових факторів, змінює перекрутив розповсюджену наявну думку, згідно якій збільшуючи кількість товару на ринку, необхідно пускати в обіг більше грошей, щоб змогти придбати їх. Не піддається девальвації, ця нова грошова одиниця може позичатись платоспроможним суб'єктам без відсотків[84]. Достоїнство нової грошової одиниці збільшується незалежно від суб'єктів, що її зберігають.

Щоб одержати такий вид грошей необхідно, щоб власники капіталів підприємства[85] проявили готовність надати в розпорядження долі капіталів як гарантію її емісії.

Заради чого вони повинні б були це робити? Заради трьох основних цілей. Перша, щоб повернути гроші до своєї первісної функції - засобу обміну благ і послуг[86]. Друга, щоб звільнити реальну економіку від грошової і фінансової[87] гегемонії. Третя, щоб уникнути передбачуваного фінансового колапсу, через надмірне поширення боргових грошей і його катастрофічного впливу на виробництво і на ринок[88]. Крім того, з такою грошовою одиницею можна одержати два інших результати: заміна грошей, що навіть не маючи достоїнства[89] позичені під відсотки, вiд чого відбувається ріст державної і приватної заборгованості; більша свобода політичної[90] системи, насамперед вiдносно економічної політики і міжнародних пріоритетів.

Цей останній аспект - абсолютної важливості. Введення грошей гарантованої вартості встановлює міжнародну політику мирного співіснування, що розуміється не як результат війни а, скоріше, як основну умова, з якої бере походження новий процес, за допомогою якого ресурси використовуються на творення, а не на руйнування[91].

Тепер можна повернутись до початкового оповідання, відповідно до якого робота - це основна міра вартості благ і послуг.

Більш того, можна також стверджувати, що робота повинна бути основною мірою вартості грошової одиниці, за допомогою якої можна оплатити блага і послуги.

Визначивши розмір середнього грошового достоїнства призначеного для кожного суб'єкта економічної системи в 2.500 Євро, було необхідно установити, скільком новим грошовим одиницям повинні відповідати 2.500 Євро.

Грошова одиниця, що гарантована цими 2.500 Євро, могла б бути від одного і вище. Природно, вона повинна б була бути діленою і, загалом , практичною у використанні. Але, не тільки. Повинен би також поширитися глибинний смисл партнерсько - економічного[92] характеру.

З аналізу реальної вартості виробництва благ і послуг, виявилося, що середня вартість роботи у світі відповідає сумі близько 25 Євро в годину.

З цієї причини було вирішено гарантувати, з достоїнством відповідним 2.500 Євро, 100 одиниць нової валюти, таким чином, щоб кожна одиниця відповідала одній годині середньої нормальної[93] роботи у світі.

Унаслідок такого вибору, вартість кожної одиниці гарантована капіталами номінальним достоїнством еквівалентним 25 Євро[94].

Нарешті, було необхідно дати ім'я новiй грошовiй[95] одиниці. Вона була названа Дхана. 14 червня 2001 були видані перші шість мільярдів Дхан, гарантованi капіталом[96] номінальною вартістю 150 мільярдів Євро, відповідає 25 Євро за 1Дхану. У наслідку були видані наступнi 144 мільярда Дхан, для надання, більш 7,5 мільярдів Дхан призначених винятково на гуманітарні ініціативи. Усього, до сьогоднішнього дня було видано 157,5 мільярда Дхан, гарантованi акціями і квотами капіталів підприємств на номінальну суму відповідну 3.937,5 мільярдам Євро.

Дхана видана в металевому[97], паперовому[98], електромагнітному[99] і телематичному[100] виконанні. Дхана поділяється на тисячу Kaнa-Дхан[101] і видана купюрами в розмірі 1, 5, 10, 50 і 100 Дхан і 1, 5, 10, 25, 50, 100, 250 і 500 Kaнa-Дхан.

Була видана також металева монета в одну Дхану і передбачена серія паперових купюр Дхана з щирим iстинним достоїнством 25 Євро за Дхану. У кожну купюру буде введена тонка смужка сплаву коштовних металів (срібло, іридій, золото, осмій, Палладій, платина, родій,рутеній) різна по типу і вазі, відповідно до величин купюр Дхан (1, 5, 10, 50, 100 Дхан і 1, 5, 10, 25, 50, 100, 250, 500 Kaнa-Дхан). Дхана в купюрах з iстинним достоїнством не буде гарантуватися капіталами підприємств, але вартістю коштовного металу, що вона містить: наприклад, купюра в 1 Дхану буде мати тонку смужку одного грама платини, вартість якого становить приблизно 25 Євро за грам. Дхана в iстинній вартості конвертована з Дханою, гарантованою капіталами підприємств і навпаки. Передбачалося, що паперові купюри Дхана з iстинною вартостю введуться в обіг з 25 квітня 2004 але, по виробничим і фiнансовим причинах, дата була пролонгована[102].

Статут Дхани[103] передбачає, що кожному жителеві Землі, що має не менше шістнадцяти років асигнується 100 Дхан, з відшкодуванням тільки вартості емісії, різної для кожної Країни, щодо середнього доходу на душу населення.

Цей же Статут передбачає, що на кожні 100 Дхан для асигнування, можуть видаватися 5 Дхан призначених на гуманітарні цілі: це єдиний виняток відносно правила по виданні не більш ніж 100 Дхан на кожного жителя планети, що приймає Дхану як гроші.

З метою прискорення поширення, за 100 асигнованих Дхан було вирішено вимагати, як альтернативу, відшкодування вартості емісії, зобов'язання дати 100 годин роботи: одна Дхана за кожну годину роботи[104]. В особливих випадках, надання 100 Дхан не вимагає ні відшкодування вартості емісії, ні зобов'язання по наданню роботи.

Хто міг випустити Дхану? Будучи світовою валютою, Дхана повинна була видаватися організацією, призначеною від Республіки Землі. Із Статутом Дхани, виданим Республікою Землі, була утворена в такий спосіб Дхура, установа по емісії і керуванню Дханою і контролю її грошової системи.

Дхана не має потреби в банках[105], чия типова функція - приймати грошові внески і надавати грошову позику виграючи на різниці між активними і пасивними відсотками. Організація Дхури буде керувати потоками заощаджень і інвестицій Дхани, гарантуючи відшкодування капіталу вкладникам і позичаючи гроші безвідсотків.

Перевiрена законність і визначені характеристики Дхани, тепер мова про те, щоб установити цю валюту, змогти одержати довіру для того, щоб вона приймалася в платіж.

Навіть якщо реальна вартість Дхани не залежить від її прийняття[106], її ринкова вартість, тобто її ціна, залежить, як і для будь-якої іншої валюти, від її схвалення з боку публіки. Схвалення[107] валюти залежить від запропонованої кількості і від швидкості обігу[108]. Обіг Дхани можна вважати наявним тодi, коли дійсна вартість 100 Дхан виявиться у володінні трьох відсотків населення групи людей, що має взаємні економічні відносини. Досягши такої ситуації, наявної в розпорядженні кількості і швидкості циркуляції, вартість Дхани зрівняється зі своїм реальним достоїнством. Досягши цієї вартості, купівельна спроможність Дхани буде пропорційною вiдношенню мiж кількістю, що маються в розпорядженні Дхан, і вартістю благ.

Отут, потрібно бажання знати і віра у вибір. Жителі кожної країни можуть вирішити: продовжувати приймати в платіж фiдуцiйнi гроші установлені законом і позбавлені вартості, або вибрати цю грошову одиницю з реальним гарантованим достоїнством. Можна вибрати гроші, що представляють борги і гроші, що представляють капітали підприємств.

Можна продовжувати шкодувати і даремно[109] протестувати проти системи соціально, полiтично й економічно несправедливої, що завдає удару по найбільш чесним і найменш вдачливим або ж брати участь у проекті відновлення структури системи, використовуючи Республіку Землі і її грошову одиницю, що являються засобами для спільної побудови майбутнього краще того, котре можна розумно передбачати[110]. Можна вибрати: або продовжувати демонструвати за миру у світі, або брати участь у виборі й у пропозиції, яку розділяє більшість людей, ставить мирне співіснування як основну передумову для загального добробуту.

Усе-таки, є моменти в яких прикидатися що не бачимо, що справи йдуть погано і що вони можуть піти гірше, значить залишати їх йти гірше; і є моменти, якщо вірити, що справи змогли продовжувати йти погано не погіршуючи - це ще більше божевілля, чим займатися їх зміною.

Червень 28, 2004.
Родольфо Марузi Гуарескi

---

[1] Людина - це людська істота.

[2] Окремий - індивідуум, що розглядається окремо від інших.

[3] Частина - єдність, у якій ділиться або можна поділити усі.

[4] Людський рід складається з індивідуумів із прямою ходою, з диференціальною функцією рук і ніг, великим пальцем руки, здатної бути опротестованої, сильно розвиненою нервовою системою, забезпечений сильним розумом і здатний до членороздільної розмови.

[5] Ціле - вказує на цілісність.

[6] Єдине - це те, що створює єдність, що відноситься до нього або те, що в єднаннi має свою мету. Усі частини сукупності мають спільні ознаки.

[7] Сукупність - означає взаємозв'язок і вказує на згуртованість більшості людей або елементів.

Сукупність - це групування частин об'єктів, називаних елементами сукупності.

[8] Система являє собою сукупність елементів координованих між собою способом, що формує органічний комплекс суб'єкта з певними правилами.

[9] У комплексній системі поводження кожної окремої частини впливає на всі інші частини і всі частини разом впливають на поводження кожної окремої частини.

[10] Структура - це комплекс, порядок і спосіб бути організмом.

[11] Структура людської системи може зображуватися як східчаста піраміда, де кожна ступінь представляє певний рівень. Щоб піднятися нагору, той хто знаходиться на нижньому рівні, повинен надати більше зусилля ніж той, хто знаходиться на верхньому рівні.

[12] Двоїста валентність визначається також як подвійна валентність.

[13] Категорія - це комплекс чого-небудь або людей, якi групуються за певним порядком самого роду. Рід - сукупність людей або предметів, що мають спільні основні характеристики.

[14] Пануючі - це ті, хто переважають над іншими.

[15] Підлеглі - це ті, котрі скоряються або підкоряються іншим.

[16] Несправедливим є те, що незаконно.

[17] Більш сильні ті, хто демонструє наявність більшої сили і протидії.

[18] Теоретично, між двома людьми, що перебувають на одному рівні, більш сильним є той, хто має більшу індивідуальну здібність, у той час, як між двома людьми з однаковою індивідуальною здібністю більш сильний той, хто перебуває на більш високому рівні.

[19] Демократія дає більше можливостей підлеглим, у той час як диспотизм дає максимум можливостей тим, хто панує.

[20] Селекція - це вiдбір найкращих елементів або найбiльш придатних для певної мети. Природний вiдбір являє собою процес, за допомогою якого, у біологічній боротьбі за існування, найбільш слабкі індивідууми знищилися.

[21] Елементарні частки являються самими маленькими елементами у вселеній і утворилися хвилями. Усі те, що існує сформовано енергетичними хвилями в просторі і в часі.

[22] Зараз, під впливом рівня розвитку досягнутого людським родом у своїй сукупності, можливо поліпшити становище тих, хто живе гірше, без того, щоб погіршити становище тих, хто живе краще.

[23] Об'єднання - це концентрування більшої кількості частин в одному організмі шляхом формування ядра, що походить від з'єднання безлічі ядер з нижчою валентністю.

[24] Заперечення дискримінації - означає не проводити різниці між людьми, що перебувають на одному рівні.

[25] Бажання - це перша умова для того, щоб здійснити можливі цілі, навіть якщо в момент пропозиції вони малоймовірні, оскільки бажання збільшує імовірність зробити те, що спочатку тільки здається можливим.

[26] Є поняттям "побудова реальності" проаналізованим в Університеті Palo Alto, Каліфорнія.

[27] Виключити з відносин - у точності означає "Йди своїм шляхом, а люди нехай говорять що завгодно" (Данте).

[28] Основний закон системи являється її основою. Наприклад, основа соціальної системи - сім'я, з економіки - власність, основа політичної системи - влада.

[29] Також як ієрархічна структура може бути зображена сходовою пірамідою, так і нова структура може бути зображена спіральним конусом, у якому безперервний шлях проходження надає тим, хто перебуває на порядок вище, тільки більшу відповідальність

[30] Наприклад: практика сили використовувана для розпалення війн.

[31] Основною функцією держав повинна була б бути організація людських суспільств для поліпшення їх поводжень і відносин, і гарантування загального розвитку.

[32] Сутність всесвітня, не локальна.

[33] " Законодавство засновано: на принципах волі членів товариства (людей); на принципах залежності усіх від єдиного законодавства (підданих); на законі рівності усіх (громадян), ця республіканська будова, єдиний будова, яка би походила з ідеї первісного договору, на якiй повинно ґрунтуватись будь-яке правове законодавство народу. Ця будова, таким чином, є саме по собi тим, що стосується права, тим, що спочатку заснувало всі типи громадянських побудов, і залишається тільки запитати самого себе чи є воно єдиним, котре може привести до вічного миру. Нинішня республіканська будова, крім чистоти свого походження, що дало їй початок випливаючи з чистого джерела права, представляє також перспективу бажаної мети, тобто вічного миру. Підстава для цього наступна: якщо, а це не може бути інакше при подібній (республіканській) будовi, для вирішення питання: бути чи не бути війні? - запитується згода громадян, то цілком природно, що вони гарненько подумають, перш ніж почати настільки кепську гру. Адже всі тяготи війни їм доведеться взяти на себе:самим боротися, оплачувати зі своїх коштів військові витрати, у поті чола відновлювати спустошення, заподіяні війною, і, у довершення усіх лих, викликати на себе ще одну, що утворює сам мир - ніколи (унаслідок завжди можливих нових війн) не зникаючий тягар боргів: у той час як, при будовi, де верховний голова не являється членом держави, а власником її, і тому така будова не являється республіканською, війна не позбавить його бенкетів, полювання, розважальних замків, придворних свят і т.п., і він може, отже, зважитися на неї, як на розважальну прогулянку, по самих незначних причинах, байдуже надавши завжди готовому до цього дипломатичного корпуса підшукати, пристойності заради, яке-небудь виправдання." ("До вічного миру " Iммануель Кант, 1795).

[34] Позитивна ідея всесвітньої республіки - належить Iммануелю Канту, " До вічного миру " 1795.

[35] Перша в історії республіка народилася в Римі в 509 до народження Христа, після вигнання Тарквинiя Гордого: вона передбачала посаду двох консулів терміном на рік і, у випадку серйозної небезпеки для міста, диктатора терміном на шість місяців.

[36] Поняття народу походить від поняття держави: народом називається сукупність жителів держави.

[37] Група, розуміється як сукупність людей однієї території, однієї культури, одного віросповідання.

[38] Конституція Республіки Землі передбачає Міжнародну Асамблею, що складається з членів, по одному від кожних десяти мільйонів жителів, обрану безпосередньо жителями планети, і уряду, призначеного цією же Асамблеєю.

[39] На Землі живе близько 6,3 мільярди чоловік, майже 5 мільярдів яких не менше шістнадцятирічного віку.

[40] Робота - це сукупність усіх діяльностей людини, необхідних для перетворення природних ресурсів у блага і послуги, які можна використовувати для задоволення індивідуальних і колективних потреб і бажань і для того, щоб дати їх у розпорядження користувачів. Вона являється одним із трьох основних факторів виробництва, разом із природними ресурсами і капіталами. Капітал представляє роботу прогресивно використовувану в плині виробничих циклів, що передують наданню в розпорядження благ або послуг.

[41] Вартістю може бути цінність або ціна чого-небудь. Потребительная вартість - це здатність товару задовольняти ту або іншу потребу людини, її корисність. Мінова вартість - це кількість товару або послуг, що дається замість іншого товару або послуги. Номінальна вартість - це вартість зазначена в назві.

[42] Блага - це речі, що служать для задоволення нестатків і бажань людини.

[43] Послуги - це надання сфер і ефектів, економічно корисних матеріальних благ або людської діяльності.

[44] Пропозиція якої-небудь речі - це функція її потенційної корисності. Попит на яку-небудь річ утворюється її рідкістю. Будь-яка річ, запропонована або запитувана, має вартість обміну тому, що може бути обміненою з продукцією теоретично однакової по вартостi. Звичайно, ринкова вартість відрізняється від нормальної або природної. Ринкова вартість представляє купівельну спроможність продукту на ринку у певний період; нормальна вартість - це вартість, яка б переважала, якби ринкові сили дiяли без тертя. Ринкова вартість - це ціна по якій товар обмінюється, у той час як природна вартість - це його справедлива ціна. Спрощено, у теорії вартість - робота, вартість продукту утворена або створена або визначена всією роботою необхідною для його виробництва.

[45] Гроші - це посередницьке економічне благо при обмінах, іншими словами, який-небудь засіб обміну в цілому прийнятий при оплаті благ і послуг і погашенні боргів.

[46] Засобу платежу - це сукупність використовуваних засобів для здійснення грошових операцій і включаючих у себе металеві або паперові гроші, що знаходяться в обігу на підставі закону і, так називані, безготівкові і кредитні гроші.

[47] Одиниця міри вартості - це унітарна величина щодо якої вимірюються економічні величини. Міра вартості - це кількість грошових одиниць, необхідних, для придбання продукту.

[48] Резерв вартості - це відрахування чогось, щоб ним скористатися в слушний момент.

[49] Металеві гроші народилися з істинною вартістю металу, з якого вони робилися.

[50] Гроші в купюрах - це банкнота, що походить від депозиту-ноти або депозитного сертифіката.

[51] Безготівкові гроші, що виданi банківською системою - це гроші не наявні у розпорядженні у вигляді банкнот або монет, а у вигляді запису кредиту на банківському або поштовому рахунку. У будь-який момент вони можуть бути конвертовані в готівку .

[52] Існують також кредитні гроші, засновані зобов'язанням емітента оплачувати еквівалентну сумму в стандартному грошовому металі.

[53] Товарні гроші мали вартість матеріалу, з якого вони робилася: золото, срібло, мідь. У стародавності як гроші використовувалися різні предмети, зроблені з цих металiв, або залізнi або бронзові, у той час як серед примітивних засобів обміну використовувалися предмети, такі як раковини, жемчужинки, ікла слона, хутра, шкіри і худоба.

[54] Гроші введені в обіг законом позбавлені якої-небудь істинної вартості і їх вартість установлена законом.

[55] Фiдуциарна валюта представляє борг емітента і не конвертована в які-небудь інші валюти.

[56] Банківська система приймає в депозит монети і банкноти позбавлені достоїнства, які позичає державному і приватному суб'єктам, що здають на зберігання позики в цю ж банківську систему, множачи в такий спосіб вихідну грошову масу. Будучи позбавленими реальної вартості розміщені на збереження монети і банкноти, позбавляють реальної вартості всі наступні грошові угоди (внески і позики).

[57] Держави можуть повернути свої борги тільки беручи інші, рівні сумі капіталу, який необхідно відшкодувати, плюс відсотки. На практиці, державні борги відшкодовуються за допомогою нових державних боргів.

[58] Боргові гроші - це ті, котрі видані, з цілю перерахування як позику. Той {Того}, хто надає {дає} позику, виписує кредит стосовно тому, хто його {нього} одержує {дістає}, що має борг {обов'язок} стосовно тому, хто його {нього} надає {дає}.

[59] За останні десять років, приріст государственого боргу всіх країн світу збільшився подвійно в порівнянні із зростом світового зробленого багатства.

[60] Кредитори держав, підприємств і приватних осіб - банки: тому говорять, що банки мають гегемонію над політикою (держави) і над економічною системою (підприємства і приватні особи).

[61] Суб'єкт видає купюру (банкноту) позбавлену вартості. Така купюра не коштує нічого, поки вона залишається на складі емітента. При введенні в обіг, ця купюра здобуває вартість установлену законом. З такою купюрою емітент може придбати маюче вартість майно, послуги або цінні папери. Таким чином, купюра, що нічого некоштує, приймає вартість силою закону.

[62] Грошова оборотна маса (M3) утворена монетами, банкнотами, вкладами до затребування, ощадними вкладами, строковими вкладами і грошовими еквівалентами (титули, сертифікати, і т.д.).

[63] Багатство, вироблене на планеті в 2003, становило приблизно 35.000 мільярдів Доларів, рівних приблизно 49.000 мільярдам Доларів ППС(Паритет Купівельної Спроможності).

[64] Відношення між повною вартістю фінансових доходів, що витiкають з валютних спекулятивних угод, і вартістю доходів, що випливають з реальної економіки (складається з підприємств, що роблять і організовують збут благ і послуг) безупинно збільшується. Це значить, що реальна економіка сплачує фінансовій економіці вартість, що випливає з фінансових платежів (пасивних відсотків) по позиках грошима позбавленi реальної вартості.

[65] Жоден керуючий не може дозволити собі не враховувати кредиторів, що надали позики державі.

[66] Вибори підприємців обумовлені тим, хто позичає капітали підприємствам.

[67] Культура й інформація залежать від громадських організацій і підприємств, що у свою чергу залежать від кредиту.

[68] Основними причинами війн є заборгованості держав. У 1684, Банк Англії народився власне для того, щоб фінансувати війну Англії проти Франції.

[69] 27 липня 1694, банкір Вільям Патерсон надав {дав} позику в 1.200.000 фунтів стерлінгів під 8 % для англійської монархії, що видала йому боргові цінні папери, використані Патерсоном для створення початкового капіталу Банку Англії, у якому всі {все} таже англійська монархія надала можливість видання іншої валюти на всю суму капіталу. Таким чином, із золотом, що законні власники довірили йому в охорону ( у заставу {стан} під видачу сертифікатів внеску), Патерсон гарантувавши емісію валюти, наданої {наданій,наданою} в борг {обов'язок} англійською монархією і з {із} борговими цінними паперами виданими англійською монархією, видав таку ж кількість грошей. Таким чином, Патерсон потроїв вартість цього золота: видаючи сертифікати внеску власникам, потім видав валюту дану {даний,дане,дані} в займ англійської монархії і цією же кількістю грошей, за які можна здобувати {купувати} майно і надавати {давати} інші позики.

[70] Без довіри громадян будь-яка грошова одиниця, що має законний курс, більше того, будь-яка грошова одиниця не може бути обміненою з іншим майном і, таким чином, залишилася б позбавленої вартості.

[71] Наприклад, не усі знають, що центральні банки, навіть будучи певними як державні банки, були в дійсності приватними підприємствами, більша частина капіталу якого належить іншим банкам.

[72] Це так називаний грошовий мультиплікатор банківської системи: кожний банк перетворює внески в позики, що у свою чергу перетворюються в інші внески, а ці в інші позики з результатом, що грошова маса находящаяся в обігу має неймовiрно високу вартість у номінальній вартості грошової одиниці, виданої центральним банком.

[73] Досить бачити об'єм документів, правил, даних, зроблених щодня центральними банками.

[74] Один відсоток світового населення має іншу половину світового багатства.

[75] Відомо, що майже мільярд людей має менше ніж одним доларом у день; інші 700 мільйонів людей випробують голод; 1,5 мільярда безграмотних, і т.д.

[76] До сьогодення часу завжди думали, що перерозподіл грошової одиниці може бути ефектом перерозподілу багатства, але, у дійсності, тому що наявна концентрація грошової одиниці викликає концентрацію багатства, а не навпаки, необхідно зробити вплив на причину, а не на ефект.

[77] Усі засоби оплати являються засобами, використовуваними для здійснення грошових угод і, таким чином, містять у собі металеву і паперову грошову одиницю, що мають законний курс, безготівкові або кредитні гроші, як боргові цінні папери, тобто документи (ассигнонацци, вексель, облігаційні {облігаційна,облігаційне,облігаційну,облігаційний} цінні папери), що присуджують тому {тій,тим}, хто має законне право запросити в {біля} дебітора результат або {чи} оплату в них зазначену {указану}. Відповідно до принципу, " володіння відповідним цінним папером", надає право одержувати {діставати} результат або {чи} платіж включений {включена,включене,включену,включені} у документ, тобто строго зв'язаний із законним і реальним володінням цінним папером і незалежно від причини, по якій цінний папір був випущений.

[78] Якщо тільки між сторонами не буде обговорена оплата в грошах, що вiдрiзняються від тих, що введено законом.

[79] Це середня вартість грошей, введених у обіг Центральним Європейським Банком.

[80] Це юридично визнана вартість, затверджена і ратифікована відповідно до діючих законів державних і приватних суб'єктів.

[81] Гарантувати гроші капіталами підприємств - означає поміщати як гарантію грошей (наприклад, заставні цінні папери) суспільний капітал, що представляє частину чистого майна підприємств. Тому, грошам, гарантованим капіталами підприємств можна також дати визначення як гроші виробництва, як альтернатива наявним грошам.

[82] Тому що гарантія надана до емісії і для емісії.

[83] Юридична природа справи - її особливість і її склад.

[84] Безпроцентна позика - принцип, затверджений всіма основними религиями.

[85] Акціонери товариства і, насамперед , власники фондів інвестиції, що керують акціями і квотами підприємств.

[86] Це проблема, що встає також перед тим, хто оперує у фінансах.

[87] Той, хто діє в реальній економіці, тобто у виробництві, у торгівлі й у наданні послуг, добре знає, які неприємностi спровоковані актуальною грошовою системою.

[88] Дійсно, щоб уникнути колапсу, були разв’язанi і розв'язуються війни. Наприклад, війна в Іраку мала мету перешкодити тому, щоб ціна на нафту більш не визначалася в доларах, як вирішував ОПЕК, і як зробив Ірак.

[89] Заміна інших валют повинна бути поступовою і відбуватися паралельно із зміною політичної системи.

[90] Передбачається, що частина асигнованих Дхан буде призначена для того, щоб зменшувати державний борг держав.

[91] Війна викликає видимість росту багатства. У дійсності, війна - основна причина державних заборгованостей.

[92] Повідомлення, саме про те, що як вартість благ вимірна використаною роботою, так гроші повинні вважатися мірою вартості роботи.

[93] Під середньою нормальною вартістю роботи у світі розуміється вартість, що утворюється розподілом багатства, виробленого щороку на планеті, на число працівників, на робочі дні в році, на робочі години у день. Природно, говориться про статистичну вартість, що потребує корекцiї від випадку до випадку.

[94] Цим способом, їм удалося зробити так, щоб гарантована вартість Дхани збігалася з вартістю однієї години середньої роботи.

[95] Можливо не усі знають, що слова "гроші" і "монета" здаються синонімами, і в різних мовах вони вказуються одним словом, але, у дійсності, "гроші" показують одиницю міри вартості, у той час як "монетою" указується фізичний предмет, що представляє таку міру. Одиниця міри вартості, тобто грошова одиниця, у такий спосіб повинна називатися словом "гроші", що мають більш древню етимологію на мовi санскрит - "Дхана". На мовi swaіlі, "дхана" - означає думку.

[96] Застава на акції.

[97] Дхана в металі - це металевий сплав, покритий золотом.

[98] Дхана в купюрах - синтетичний матеріал із застосуванням антифальсифікації.

[99] Дхана у виді електромагнітних грошей керується за допомогою електронного гаманця, що дозволяє переводити вартості без фізичної валюти.

[100] Дхана у виді телематичних грошей керується шляхом Інтернету за допомогою Системи Акадхана.

[101] Кана, мовою Санскрит, означає частку. Кана - Дхана - частка (тисячна) Дхани.

[102] Дхана, що видана для гуманітарних ініціатив, була видана нупюрой у 1000 Дхан.

[103] Статут Дхани був виданий безпосередньо Комітетом Представників Республіки Землі.

[104] Асигнування за зобов'язання надання роботу, відбувається в розмірі однієї Дхани за годину роботи в будь-якій частині світу.

[105] Навіть, якщо буде потрібним персонал банків, що відчує себе невід'ємною частиною нового економічного і фінансового процесу.

[106] Тому що Дхана цілком гарантована реальними достоїнствами, а не чисто юридичним конкретним складом.

[107] Існує точне співвідношення між ринковою вартістю грошей, кількістю грошей в обігу й швидкістю обігу, тобто числом обмінів.

[108] Щоб обчислити ідеальне співвідношення між ціною, кількістю й числом обмінів якого-небудь надбання, потрібно лічити кількість такого надбання від нуля нескінченно. Якщо надбання не існує, не існує ніякої кількості й, таким чином, не може існувати ніякого обігу. Надбання, що існує в занадто малій кількості - рідке, але воно не може мати попит, тому що не являється корисним.

[109] Самі протести не перешкодили війнам, не забезпечили їжею того, хто голодує й не змінили вибори рішень держав.

[110] Деякі дані по наявній ситуації:

- річне світове багатство: 4,05 % сільське господарство, 30,31 % промисловість, 65,63 % послуги;

- процент витрат видатків по річному багатству: 1,96 % дослідження, 11,39 % здоров'я, 4,82 % інструкція, 2,37 % озброєння, 3,05 % нафта;

- вода: 5 літрів питної води в день на жителя; - їжа: 12,7 % світового населення зазнає голод;

- культура: 23 % світового населення неграмотне;

- робота: 9.7 % робочої сили не використано.